Кто-то может представить собі прем'єр-міністра, який був би вільний від корупції і маніпуляцій, а також справжньо любив людей та природу, був би чесним, відкритим, справедливим і добрим? Але чим більше людина думає про це, тим важче їй представити собі прем'єр-міністра як справжнього чоловіка з великою доброю і відкритою душею. Чоловік який міг бути дуже енергійний протягом дня, виконуючи свої офіційні обов'язки, а потім пізніше того ж вечора малювати стіни в своєму будинку чи писати оперу на основі найдавнішої музичної рукописі своєї країни, яка була залишена ще задовго до появи християнства. Це саме такий чоловік Бенедикт Рикардссон. І він навіть не підозрює про свій стан здоров'я. Люди з біполярним розладом можуть бути або в стані манії, коли у них настільки багато енергії, що їм ні до чого не байдуже та вони майже ніколи не сплять, а також дуже швидко виконують свої обов'язки, або вони можуть бути в стані депресії, коли їм лише хочеться лежати і дивитися на стелю. Прем'єр-міністра оточували інші політики які нічим особливим не відрізняються від інших країн світу. Кожен із них готовий зробити все, що йому буде необхідно для захоплення місця прем'єр-міністра. Скандинавське кіно дуже рідко було бачити особливо вистави яких діячі були надзвичайно хвилюючими та емоційними. А тут усе зовсім інакше виглядає - кожна серія має своє нове події, але вони все між собою пов'язані і навіть якщо щось починалося досить швидко у перших 20 хвилинах, а потім дуже важко було відірватися далі ні від чого жодного елемента історії. Що з людини зроблять такі рішенням які були прийняті за всієї країни під впливом нестабільної психіки чоловіка якої керівництво цієї країни вже довгий час тримає в своїх руках? Для мене цей серіал був дуже чимось своїм. Я навіть дуже схвалював цю історію, яку мені показували протягом декількох тижнів - всього 8 з 10 рівнів які міг би давати такий фільм. А найкраще у цьому було те що всі актори грали свої ролі зовсім відмінно. У мене було ще й дуже велике задоволення від побачених мені ландшафтів Ісландії. А навіть і субтитри були досить добре виконані, адже такий важливий елемент цієї історії як мова якої була дуже різна від мови багатьох інших фільмів якої я бачив раніше, давало мені відчуття ніби мене саме спілкувались з людьми які прожили тисячоліття тому в часи вікінгів коли ця країна ще не існувала.
Навязанный мною образ мыслей о том, что "Министр" — это политическая драматургия на манер датской трагедии "Правительство" или американской пьесы "Карточный домик", был глубоко неверным. На самом деле, эта история — это трагедия одного человека, которому было поставлено диагноз "биполярное расстройство", но авторы допустили в этой постановке одну серьезную ошибку: они восприняли биполярное расстройство как шизофрению или обсессивно-компульсивное расстройство. Понятно, что БР — это нечто совершенно иное, поскольку человек с этим диагнозом в состоянии нормально выполнять свои профессиональные обязанности, если он следит за своим эмоциональным состоянием и подстраивает свою работу под периоды творческого буминга или упадка. Следовательно, главный герой не нуждается в постоянной медицинской помощи и может справиться с ответственными задачами на своей должности.
Сериал "Министр" можно считать неплохим, а актеры, которые исполнили роли, очень правдоподобны. Сюжет также интересный, но именно в завязке истории, когда главному герою был поставлен неверный диагноз, я нашел одну серьезную неточность. Исландия, как страна с высоким экономическим уровнем и демократией, представляет собой интересное место для многих из нас, поскольку нас мало что известно об этом маленьком островном государстве. Мы хотим узнать больше о его культуре, менталитете и повседневной жизни. Сериал "Министр", можно сказать, открывает нам окно в эту неизвестную нам страну.
Я не могу рекомендовать этот сериал всем, но для любителей политической драмы он может подойти по вкусу.
Оценка: 5/10
